Умій володіти собою

1. Пам'ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм - постійна зайнятість.

2. Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро собі.

3. Не намагайся змінювати чи перевиховувати інших. Набагато корисливіше і безпечніше зайнятися самовихованням.

Пам'ятай: кожна людина - така ж яскрава й унікальна індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Намагайся знайти в людині позитивні риси, вмій бачити її достоїнства і в стосунках з нею спробуй опиратись саме на ці якості.

4. Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки. Уникай зазнайства і дозування.

5. Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм - джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, пам'ятай, що «рана заживає поступово». Не через дрібниці.

6. Будь-яка справа починається з першого кроку! Пам'ятай: перешкоди нам даються задля нашого розвитку.

7. Людина, має необмежені можливості самовдосконалення, причому в усіх галузях СВОЄЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

8. Будь толерантною особистістю.

Толерантність (від лат.Tolerans-терплячий) - терпимість до чужих думок і вірувань.

Агресія (відлат.Aggressio-нападаю) - незаконне застосування сили однією людиною.

ХТО Ж ТАКИЙ ДОРОСЛИЙ?

Наявність автомобіля або дорогого мобільного телефону зовсім не є визначальною ознакою дорослості. Сленг, нецензурні вислови, голосні розмови по мобільному телефону в громадських місцях теж, на жаль, не стануть перепусткою до світу дорослих (хоча, справедливості заради, зазначимо, що деякі дорослі теж поводяться саме так). Психологи вважають таку по-дитячому демонстративною, що не характеризує людину як зрілу особистість.

Можна, звичайно ж, зробити собі дорослу зачіску, вбратися в такий одяг, що додасть навіть не кілька років, а набагато більше. І вірити, що зустрічають за одягом. Але краще згадати продовження цього прислів'я. Ефекту костюма вистачить ненадовго.

ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ТИХ, ХТО ХОЧЕ СТАТИ ДОРОСЛИМИ

· Не потрібно постійно кричати: "Я сам знаю! Я вже дорослий". Нестриманість, імпульсивність - це все зовсім по-дитячому. Отже, потрібно тренувати в собі вміння контролювати будь-яку ситуацію й власні емоції.

· Довести, що ти дорослий, можна своїми вчинками. Що відрізняє дорослих від дітей? Уміння приймати рішення й відповідати за свої дії. Тому доведи, що ти дорослий, своїм ставленням до справи. Наприклад, до навчання або допомоги батькам, навіть якщо це нудно звучить. Це непросто, але можливо.

· Бери відповідальність на себе. Адже дорослі її не бояться, навпаки, їм це подобається. Бути відповідальним означає бути господарем свого життя.

· Відчуваєш, що час від часу дитинієш? Спробуй розібратися, коли це відбувається і навіщо ти це робиш? Боїшся, що з тебе будуть глузувати? Страшно, що тягар відповідальності виявиться тобі не під силу? Іди вперед і нічого не бійся.

· Дій. Дорослі майже все намагаються робити за дітей. Настав час усе виконувати самостійно. Причому краще зробити щось не дуже ідеально, але все-таки зробити,ніж не робити взагалі.

· Товаришуй зі спортом. Багато молодих людей чомусь щиро вірять, що якщо вони будуть палити або пити алкоголь, то на вигляд будуть соліднішими. "Цигарка в руці робить мене упевненішим", "коли я палю, то мені здається, що до мене ставляться набагато серйозніше", "алкоголь робить мене дорослішим" - таке часто чуємо у відповідь на прохання пояснити свою звичку. Насправді сьогодні звичка палити або пити дедалі частіше оточення сприймає як слабкість, а зовсім не як доросле поводження.

· Навчися слухати. Балакучість властива малятам. Дорослі люди цінують співрозмовників, які вміють вислухати й не перебивають інших людей.

· У бесіді не намагайся підлаштуватися під думку інших людей. Май свою точку зору, але водночас не будь упертим, наполягаючи тільки на своїй позиції. Вислови "я вважаю", "я думаю", "я знаю" зроблять твоє мовлення впевненим, а судження - вагомішими.

· Заведи свійську тварину, за якою ти самостійно доглядатимеш. Турбота про братів наших менших розвиває почуття відповідальності.

· Вирушай на курси іноземних мов, бери участь у різноманітних навчальних програмах. Ріст твого IQ рано чи пізно принесе свої плоди.

· Будуй плани на життя. Дорослим людям властиве довгострокове планування.

· Вирушай до молодіжних таборів, записуйся у волонтери, соціальні служби, щоб узяти координати тих, хто потребує твоєї допомоги. Це теж дуже по-дорослому!


Поради учням по підготовці до ЗНО

Будь-який іспит для учня завжди є певною мірою стресовою ситуацією. Ще актуальнішою ця істина стає в умовах проходження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Зовнішнє незалежне оцінювання - неминучий етап життя для тих, хто хоче здобути вищу освіту. У перекладі з англійської “тестування” означає “ перевірка ”. І справді, під час тестування перевіряють найрізноманітніші риси людини - від знань до якостей пам'яті, мислення та вміння зберігати спокій, впевненості у своїх силах. Зовнішнє незалежне оцінювання має низку особливостей, які можуть викликати у випускників різні труднощі, в тому числі і психологічні. Процедура проходження зовнішнього незалежного оцінювання - діяльність складна, що відрізняється від звичного досвіду учнів і диктує особливі вимоги до рівня розвитку та зрілості психічних функцій.

Хвилювання в учнів випускного класу виражається по-різному: від істерик до демонстрації «над спокою» і показної байдужості. Це залежить від особистісних особливостей і життєвого досвіду. Не менш стривожені майбутніми іспитами дорослі (батьки й учителі) намагаються допомогти підліткові. Ця допомога також має широкий діапазон засобів залежно від поведінки, що спостерігається в учня: від обвинувачень у бездіяльності й закликів більше часу приділяти навчанню до заклинань: «Ну що ти так хвилюєшся? Мені однаково, яку оцінку ти здобудеш!»

Ці «традиційні» способи лише дозволяють дорослим виплеснути свою тривогу, а підлітку, на жаль, допомагають мало, скоріше — навпаки. Він і сам розуміє, що слід більше уваги приділяти навчанню, але не спромож­ний себе змусити, і зайва констатація факту лише зміцнює його непевність щодо власних сил і заважає взятися до справи. Заклики бути спокійнішим також зазвичай досягають протилежного результату, лише зміцнюючи у підлітка відчуття своєї «виняткової тривожності».

Правила самоорганізації уваги під час підготовки до іспитів

Правило І.Заздалегідь розплануйте свій час, щоб у години занять ніщо не відволікало вас.

Правило II.Розпочинаючи роботу, завчасно організуйте своє робоче місце.

Правило III.Приступаючи до занять, максимально мобілізуйте свою волю, покиньте усі зайві думки. Найкращий спосіб — попередній перегляд матеріалу, складання плану майбутньої роботи.

Правило IV.Стійкість уваги багато в чому залежить від того, наскільки добре ви розумієте досліджуваний матеріал (розуміння значною мірою ґрунтується на знанні попередніх розділів програми).

Правило V.Якщо зосередити увагу на навчальному матеріалі заважа­ють хвилювання, тривога у зв'язку з майбутнім іспитом, сторонні думки, то займіться конспектуванням або читанням досліджуваного матеріалу вголос. Після того, як вам удасться зосередити увагу, можна читати «про себе».

Правило VI.Чергуйте читання з переказуванням, розв'язанням завдань, тому що це попереджає виникнення психічного стану монотонності, за якого стійкість уваги знижується. Однак така зміна не повинна бути занадто частою: це призводить до зайвої суєти, поверхневого сприйняття навчального матеріалу.

Правило VII.Якщо під час читання ви раптом усвідомили, що на якийсь час «відключилися», змусьте себе негайно повернутися до того місця, де відбулося відключення. Визначити його досить легко: весь попе­редній текст під час повторного читання сприйматиметься як незнайомий. Обов'язкові повернення не тільки забезпечать освоєння сприйманого матеріалу, але й сприятимуть підвищенню загальної стійкості уваги.

Правило VIII.Не забувайте про гігієну розумової праці, оптимальне освітлення та температуру.

Напередодні іспиту:

? Один день перед іспитом присвятіть тому, щоб знову повторити всі плани відповідей. Не повторюйте білети один за одним, краще напишіть номера на аркушах і тягніть, як на іспитах. Щоразу, перш ніж відповісти на запитання білета, згадайте та запишіть план від­повіді. Якщо це вийшло легко, можете не розповідати — це питан­ня ви знаєте добре. Відомо, що голос, поза, жестикуляція не тільки «видають» стан людини, але за принципом зворотного зв'язку здатні впливати на нього. Прибравши впевнену позу, починаючи говорити спокійним і впевненим голосом, ви стаєте спокійнішим і впевненішим;

? Якщо ви хвилюєтеся, то безпосередньо напередодні іспиту уявіть ситуацію екзамену в усіх фарбах, з усіма своїми почуттями, пере­живаннями, «страшними думками». Спочатку ви уявляєте, як у вас тремтять руки або пересихає у горлі, у голові — жодної думки. Ви тягнете білет, сідаєте на місце або читаєте завдання на дошці під час письмового іспиту... і страх зникає, ви зосереджуєтесь і починаєте спокійно готуватися до відповіді або виконувати завдання, потім підходите до екзаменаційній комісії та відповідаєте на всі запитан­ня (якщо ви взагалі не відчуваєте страху перед іспитом, то не треба його й уявляти собі);

? Дорогою на іспит не зашкодить просто перегорнути сторінки підручника.

Під час іспиту:

? Починайте готуватися з того питання, виконувати те завдання, яке є для вас легшим;

? Напишіть орієнтовний план відповіді на окремому аркуші паперу. Пишіть навіть те, що може спочатку здатися непотрібним, це допо­може під час письма пригадати ще якісь факти. Якщо вам удасться це зробити, ви заспокоюєтесь, голова працюватиме ясніше та чіткі­ше, тепер вашу енергію можна спрямувати на відповідь;

? Складання невеликого плану забере хвилин 20 - 25. Прикріпіть аркуш із планом до екзаменаційного аркуша, і екзаменатор поба­чить, що у вас методичний склад розуму;

? За можливості сформулюйте коротку відповідь на запитання в першому ж реченні. Ви продемонструєте екзаменатору, що зміст запитання для вас зрозумілий;

? Якщо запитання складається з декількох частин, назвіть кожну з них і підкресліть підзаголовки. Екзаменатор побачить, що вам є, що сказати за кожним пунктом;

? Вашу роботу буде легко читати й робити в ній позначки, якщо почерк чіткий і зрозумілий;

? Якщо ви говорите про гіпотези або включаєте у свою відповіді, дати тих або інших подій, підкресліть їх: знання дат відразу буде відзначено екзаменатором;

? Упевніться, що в готовій відповіді є вступ, основна частина та вис­новок.

Тактика відповіді:

? Прочитати весь білет до кінця;

? Оцінити, який пункт є для вас найлегшим;

? Намітити послідовність розв'язання завдань за принципом від про­стішого до найскладнішого;

? Якщо завдання виявилося складнішим, ніж ви вважали, переходьте до наступного. Виконавши інше завдання, можна повернутися до першого;

? Стежте за часом, відведеним вами на розв'язання кожного пункту;

? Якщо залишається зайвий час, не кваптеся підводитись. На пи­сьмовому іспиті витратьте цей час на перевірку, на усному — по­слухайте, про що запитує викладач: запитання повторюються.

Успішне складання ЗНО – це свято не тільки для вас, але й для всієї родини. Не сприймайте відмінний результат як належний і єдиний можливий. Незадовільний результат — це не трагедія, це досвід. Не вішайте на себе ярлика «нездара». Ви не просто складаєте іспити з навчальних предметів, ви вчитесь долати труднощі. Ця форма перевірки знань є випробуванням характеру, сили волі, уміння потрібної миті проявити себе, показати свої досягнення в певній галузі, уміння не розгубитися, упоратися із хвилюванням — цього неодмінно треба вчити та вчитися.

Кiлькiсть переглядiв: 66

Фотогалерея

Дата останньої зміни 19 Квітня 2018

Цей сайт безкоштовний!