Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек -2018

У 2018 році місячник присвячено видатному українському педагогу-гуманісту, вченому зі світовим ім’ям В. О. Сухомлинському з нагоди 100-річчя від дня його народження. Відповідно до рішення 39-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО про відзначення 28 вересня 2018 р. на рівні ЮНЕСКО 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського та Постанови Верховної Ради України від 8 лютого 2018 р. № 2287-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2018 році» Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек – 2018 відбувається під гаслом

«Шкільна бібліотека – центр творчого розвитку дитини» (до 100-річчя від дня народження В.О.Сухомлинського).

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек "Шкільна бібліотека -за здоровий спосіб життя"

(жовтень 2017)

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек "Книга і читання – важливий чинник у вихованні духовних цінностей учнів"

(жовтень 2016)

„Люди перестаютьмислити,коли перестають читати”

Дені Дідро

Сучасна людина, яка живе в умовах інформаційного суспільства, повинна не тільки вміти читати, писати, говорити, але швидко та вільно орієнтуватися у потоці усної та писемної інформації. Оновлюється освіта, вводяться нові програми технології навчання, але головним залишається вміння учнів вчитися, самостійно знаходити інформацію, оцінювати її, обробляти, аналізувати, використовувати та створювати якісно нову. Вміння учня працювати з додатковою літературою з різних предметів допоможе вивести його за рамки підручника, глибше осмислити і зрозуміти вивчену тему, розділ, сприяти їх досягненням , як під час навчання у школі, так і в самостійному житті.

Все життя людини – «праці мудреців, мистецтв натхненних созданья, преданья, завіти минулих століть, прийдешніх часів упованья»…- всяісторіявеликих дерзань думки, безустанна боротьба людини за волю й прекраснемайбутнє, чудесні відкриття в пізнанні Всесвіту ~- усе вмістила книга, це дивне дітище людини й створене їм для людини

Ледь навчившись белькотати, дитина слухає казку, історію йому читає мати, і дитя в живій поетичній фантазії вже вловлює принадність добра й відвертає від зла. Підлітка книга скоряє сміливими, відважними подвигами, юнак шукає в книзі відповідей на вічні питання про сенс життя, зріла людина множить свій життєвий досвід, старець філософськи осмислює минуле

Книга – це велике диво, створене людиною. Ще не вміючи читати, ви розглядали малюнки до казок, слухали цікаві історії, які вам читали ваші мами чи бабусі. Щодня ви маєте справу з книгою в школі та вдома. Книга допоможе вам дізнатися про таємниці Всесвіту, побувати на далеких планетах, дозволити побувати в мандрівці, навідь за “20 тисяч л’є під водою”. Із книги ми дізнаємося, як вирощують хліб, як варять сталь, будують міста та електростанції. Із книги ми також дізнаємося, як жили люди у сиву давнину, якими були древні цивілізації. За допомогою книги ми можемо навіть зазирнути в майбутнє.

Книга всім потрібна. Вона завойовує міцніше, ніж великі перемоги прославлених полководців. Олександр Македонський у походах не розлучався із книгою. Книга, як раптовий постріл, змушує здригнутися суспільство.

Книга супроводжує людині скрізь і завжди: ви зустрінете її й у бідній хатині, і в багатих чертогах, і в скромній кімнаті робітника. Старі, молоді, діти, самотні, щаслив і нещасні – усе мають потребу в книзі, і вона, як вірний друг, і вчить, і радує, і утішає, і спонукає до подвигу, до шукання істини, правди й краси. Книга - це духовний заповіт одного покоління іншому, порада вмираючого старця юнакові, який починає жити, наказ, який передається вартовим, що вирушає на відпочинок, вартовому, який заступає його місце. Все життя людства осідає в книзі: племена, люди, держави зникали, а книги залишалися.(О. Герцен)

Література є свідомість народу, квітіння і плід його духовного життя.(В. Г. Белінський)

Книги просвітлюють душу, піднімають і зміцнюють людину, пробуджують у неї кращі прагнення, відточують її розум і пом'якшують серце.(Вільям Теккерей)

Книга — це скарбниця знань, яка містить духовні надбання багатьох попередніх поколінь. У моєму житті книга завжди посідала важливе місце. Я пам'ятаю враження раннього дитинства, коли я познайомився зі своїми першими книжками — українськими казками — які мені читала мама. Згодом, навчившись читати, я відкрив для себе захоплюючий та дивовижний світ, який дарують нам книги. Які це прекрасні відчуття — розгорнувши милі сторінки, поринути у світ, який створив письменник своєю майстерністю, слідкувати за життям улюблених персонажів, вболіваючи за них та майже зливаючись з ними.

Книги — морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
(І. Франко)
І це прекрасно, що існують письменники, які своїми чудовими творами змушують людину замислюватись про життя та своє місце у ньому, дарують поживу для розуму та насолоду для душі.
Горький згадує, як один раз на горищі він читав оповідання Флобера «Проста душа». Книга захопила його, немов зачарувала, начебто він сам пережив долю простої жінки. Він був ще підліток і не міг зрозуміти, у чому таємниця цього хвилювання, і все читав, і все дивився, перегортав і перевертав сторінки. І вперше зрозумів чудесну властивість книги змусити читача злитися в єдине життя з її героєм

У дні Великої Вітчизняної війни радянські воїни брали із собою в похід книгу II. Островського «Як загартовувалася сталь». А юнака Островського надихнула на життєвий подвиг прекрасна книга Э. Войнич «Ґедзь». Читач! Шукай, люби й зберігай гарну книгу. І вона, як добрий друг, як кращий порадник і співрозмовник, віддячить тебе сторицей. Вона відкриє тобі зліт людської думки. Вона зміцнить твою віру в майбутнє, розбудить надію, виховає любов до чесності, до подвигу, до добра. Везла цього людина не захищена, він – сирота

Ніякі дорогоцінні речі не прикрасять твого житла, якщо в ньому не буде книги,- вона, як світильник розуму, висвітлює все життя людини. Книга безцінна скарбниця, звідки людство черпає мудрість, чесноту, мужність нескориме, радість, твердість духу незламну й презирство до всякій незначного сунете.Книга стала для нас звичною. Ми звикли, що нас усюди оточують книги: у школі, вдома. Звичайно, у кожного є улюблені книги, які часто перечитуються.

Зустріч із гарною книгою для мене один із самих радісних, променистих свят. «Книга – кращий друг людини». Ці слова ми повторюємо часто, але вони не мерхнуть від часу. Навпроти, вони завжди хвилюють, завжди звучать по-новому й тішать слух, як споконвіку тішить слух дзенькіт студеного джерела або м’який шелест весняного першого листя. Час не старить гарну книгу. Воно надає їй небувалу красу. Є книги, які живуть тисячі років. Вони свіжі, як юність, чисті, як дитинство/

Бібліотека стала вашим надійним другом, розкрила перед вами свої багатства, ви давно навчилися вибирати книги самостійно, навчились користуватись довідковою літературою, каталогами, картотеками. Багато чому ви навчились на бібліотечних уроках. Але сьогодні у нас не просто бібліотечний урок, а урок-турнір книгознавців. Сьогодні ми з вами пограємо і дізнаємось, чи ви дійсно знавці книжкових багатств.

Бібліотекар прищеплює юним читачам любов до книги, бережливе ставлення до неї. Популяризує професію шкільного бібліотекаря та користування бібліотечним фондом. Виховує у дітей культуру читання.: Дружба з книгою – це свято, Не було б його у нас, Ми не знали б так багато Про новий і давній час.

«Бібліотекар – це не професія, а стан душі». І це дійсно так. Для мене книга – світло дня, Для мене книга – зорі ночі… Моя сім’я, моя рідня, Мій розум, серце, мої очі. Без книги я не проживу Вже, як без вирію лелека, Я і крізь вічність оживу В отім святім – бібліотека. Книга: Є багато див на Землі, створених людиною. І серед нихнайбільше диво з див – книга. Як незгасимий смолоскип освітлює вона всежиття шлях людині. І завжди цей смолоскип був у руках бережливих,надійних, у ваших руках . Книжковий дім – бібліотека! Це затишок думок святих. Бібліо – звали книгу греки, Цю назву ми взяли від них. Тут зібрані думки учених, І кожна книга – відкриття, Знання – для всіх людей священне Без нього не було б життя.: На стелажах, в просторих залах, Книжки й книжки в рядах тісних. Спасибі тим, хто їх писав, Спасибі й тим, хто зберігав Задумайтесь, яке місце у вашому житті займає хороша книга, як її треба берегти і шанувати. Герої ваших улюблених книжок поруч з вами. Вони дуже різні: розумні, хоробрі. Вони завжди ведутьвас із собою. І так буде весь час: і дорослими станете, а з вами завжди залишаться ваші друзі – герої улюблених казок. Людство навіть пам’ятники поставило своїм улюбленим героям. У США стоять на п’єдесталі два хлопчики – ви їх знаєте. Це – Том Сойєр і Гек Фін. А у Франції ви можете побачити пам’ятник сміливому д’Артаньяну, герою « Трьох мушкетерів». В Італії на вас чекає довгоносий Піноккіо – старший брат Буратіно. А в Данії, у Копенгагенському порту, дивиться на море ніжна Русалочка, героїня казки Г.Андерсена. Герої улюблених книг надихають нас у житті, вчать бутидобрими, чуйними, справедливими. А нові, ще незнайомі вам герої, чекаютьна зустріч зі своїми читачами в книгах на полицях нашої бібліотеки. Книги, книги на полицях, Завше тихо поміж книг. Та яку ти не розгорнеш – То й легенда в кожній з них. Все, що серце, дух і розум Вік творили не один, Повизбирувало людство В книги – перли із перлин.

· Що ж зберігається у шкільній бібліотеці? Підручники, книги, газети, журнали,довідники, енциклопедії, словники.Головний обов’язок читача бібліотеки вчасно повернути книгу

· До речі, проти викрадачів у цій бібліотеці застосовувалисярізні способи. Одним з найцікавіших був такий: на полях чи на початкукниги писалося міцне закляття, або лайка, до того, хто хотів би книжку викрасти, наприклад: «Хто хотів би цю книжку віддалити від цього місця,той буде мати зі мною справу перед божим судом». На одному рукописістояв навіть такий двовірш : «Хто би мав сю книгу викрасти, тому – сім літсвині пасти». На превеликий жаль, книги з бібліотеки Ярослава Мудрого недійшли до нас. Після захоплення Києва ханом Батиєм у 1240 році, доля їхневідома. Є припущення про те, що кияни надійно заховали від ворогів цейбезцінний скарб. Де саме? Поки що не відомо. Може комусь із вас поталанить: виросте і знайдекнигозбірню, свідчення віків про давню культуру наших предків. Про бібліотеку, засновану в далекому ХІ ст., нам нагадуєпам’ятний знак установлений на території заповідника «Софіївський музей». На камені зображено Ярослава з книжкою в руках і викарбувано рядки з літопису: «Року 6545 (1037) Ярослав цей, син Володимира, засіяв книжними словами серця вірних людей: Велика ж бо користь людині від учення книжного». Учень: Надрукували першу книгу на Русі 1564 року чудові майстри Іван Федоров і Петро Мстиславець. Назва її – «Апостол».

Нехай пролунає «Гімн книзі»!

-Книги – ключ до знань.

-Золото добувають із землі, а знання – з книжок.

- З ручаїв – ріки, з книжок – знання.

- Книга вчить, як на світі жить

.- Хто багато читає, той багато знає.

- Купиш хорошу книгу – придбаєш хорошого друга.

- Хліб наснажує тіло, книга – розум.

- Книга - міст у світ знань

.- Розум без книги, що птах без крил.

- З книгою подружишся, розуму наберешся.

- Книги читати – усе знати.

- Книга для розуму, що теплий дощик для посівів.

- Одна книга тисячі людей навчає.

- Книга для дітей, що волога для полів

.- Книга не пряник, а дітей до себе манить.

- Книгу читають не очима, а розумом.

- Книга корисна, коли її читають

.- Знання – сонце, книга – вікно.

- У домі без книги, як без вікон, темно.

- Нема розумного сусіда – з книгою поговориш.

- Книга – твій друг, без неї як без рук

- У Землі супутник – Місяць , у людини - книга.

- День без книги – що обід без хліба.

- Книга – дзеркало життя.

- Книгу прочитав – на крилах політав

- Хороша книга – свято.

- Весела книжка – твоя радість.

- Книга світ, книга – серцю привіт.

- Дім без книги – день без сонця.

- Книгу читай, розуму набирай.

Скільки прекрасних слів. Скільки мудрості народної містять ці слова. І прислів’я та приказки, які ви зараз прочитали – це лише мізерна доля зерен в життєдайному колоску народної мудрості, присвяченому книзі. Велич її безмежна.

У книги люди, наче бджоли в соти,

Знесли духовний, чародійний мед.

Сліпцеві очі ним потри, і вмент

Побачить сонце й голубі висоти

Люди роблять одне для одного те, що вміють і можуть. Лікар – хоче, щоб усі були здоровими. Вчитель – щоб усі все знали. А бібліотекар хоче, щоб усі полюбили книгу, навчились її читати і цінувати. Він прагне, щоб кожна людина одним із своїх найулюбленіших занять вважала – похід до бібліотеки.

Тут книги розумні спокійно живуть, У тихій величній світлиці. А двері широкі, відкриті ведуть До знань золотої скарбниці. Учениця: Герої романів, легенд, повістей У тиші говорять із нами. В книжках – відкриття всіх великих людей, Думки, що хвилюють віками. Ведуть нас в незнане книжки; Розрадять, коли нам нелегко, Для нас зберігає їх довгі роки –бібліотека.

Хай книжка захоплює так, як улюблена мелодія, як прекрасний танок. Якщо книжка стане для підлітка завжди новим, незбагненним чудом, якщо молода людина прагнутиме до самостійності, щоб осягнути таємниці цього чуда, якщо серед юнацтва буде багато диваків, закоханих у книжку, диваків, що віддають книжці перевагу надусім іншим – зникнуть проблеми, перед якими безсилі інші, здавалося б могутні засоби, зникне пияцтво, хуліганство, бездумне марнування часу. Я вважаю, що значення книжки в житті людини неоціненне. Якщо нечитатимеш, то не знатимеш багатьох речей, наприклад – історії свого краю, народу. Не знатимеш багатьох відомих людей, а якщо людина незнає про геніїв, то навряд чи можна охарактеризувати її, як людину ерудовану, розвинену. Щоб точно і правильно висловлювати свої думки, необхідно досконало володіти мовою. А саме читання книг допомагає нам оволодіти цією майстерністю. Отже, частіше заглядайте до скарбниці духовності – книги, з якої б’є невичерпне джерело мудрості.

Любіть книгу – це друг, що нікому й ніколи не змінював, але завжди вказував дорогу до справедливого й гідного життя.